Гостомель: новий важливий крок через чотири століття

2 роки тому Газета Гостомеля 0

Чотири століття тому, а точніше – у 1614 році, Гостомель отримав Магдебурзьке право. Воно надавало досить значні можливості для місцевого самоврядування, і тоді відповідний документ підписав польський король Сігізмунд ІІІ.

У 2015 році, тепер вже влада України, взяла курс на широке місцеве самоврядування, розпочавши фактично саме цього року участь у реформі децентралізації. Гостомель став одним з перших, а тут заявляють, що таки вони першими на Київщині розпочали шлях до утворення об’єднаної територіальної громади (ОТГ). З центром у Гостомелі. Всі необхідні процедури гостомельчани пройшли ще у 2015 році, отримавши не тільки добровільну згоду на входження в ОТГ від сіл Озера, Мощун та Горенки, але й, що передбачено законодавством, від обласної влади та Кабміну. Фактично це означає, що Гостомельська ОТГ вже існує де-юре.

Для остаточного оформлення громади не вистачає лише одного кроку – проведення виборів до ОТГ. Київська облдержадміністрація зробила відповідне подання до Центральної виборчої комісії (ЦВК). Однак польському королю легше було дати українському Гостомелю Магдебурзьке право, аніж виконавчому органу української влади – ЦВК – дотриматися законодавства України та оголосити про вибори, коли все до того готове і відповідає чинним законодавчим нормам. Тим самим ще й виконати добровільну волю майже 20 тисяч людей, котрі виявили бажання утворити ОТГ.

За два роки збільшили ПДФО більш ніж удвічі

– Суть не в тому, що Гостомель був першим готовий йти на вибори в області – говорить нинішній селищний голова Гостомеля Юрій Прилипко. – Нехай першопроходцями стали іншими, хоча це і не зовсім справедливо. Суть в тому, що ми втрачаємо час, а значить можливості для набагато динамічнішого розвитку. Втрачаємо кошти для цього. Ми підраховували, що станом на 2015 рік спільний бюджет нашої ОТГ мав би складати близько 140 мільйонів гривень. Порівняймо хоча б з бюджетом Гостомеля. У 2017 році він складає 40 мільйонів, а от робіт різного характеру, але які обов’язково покращували б повсякденне життя гостомельчан, робили його комфортнішим, ми запланували щонайменше на 160 мільйонів. Уявляєте? Так, ми шукаємо різні джерела для фінансування, намагаємося увійти у державні, обласні програми для співфінансування, використовуємо субвенції тощо. Але ж, коли ми вже взяли курс на децентралізацією, а я цей крок, до речі, вітаю і вважаю його правильним, то треба, аби дотримувалися цього в першу чергу державні органи.

– Чому, на Ваш погляд, гальмується створення Гостомельської ОТГ?

– Знаєте, я заявив про свою підтримку утворення громади ще до того, як гостомельчани доручили мені на виборах керувати селищною радою. Думку не змінив. Ми тверді, послідовні і наполегливі у досягненні цієї мети. Чому нас гальмують? Одна перепона, яку потім усунули з допомогою ухваленого закону, це об’єднання сіл, селищ з різних суміжних районів. Це стосується не тільки нас, а й інших. Зокрема, Бучі. У Гостомельську ОТГ об’єднуються село Озера з Бородянського району, Мощун та Горенка – з Києво-Святошинського. Проте, є ще й питання самого Гостомеля.

– Що Ви маєте на увазі?

– Свого часу наше селище стало учасником так званого шведського експерименту, за яким Гостомель є фактично матрьошкою в матрьошці. Тобто нас включили в Ірпінський регіон. Це визначення території було закріплене в спеціальному законі, прийнятому у 2001 році. Туди увійшли, крім Ірпеня, зрозуміло, Ворзель, Коцюбинське, Буча та Гостомель. До речі, Буча вийшла у 2007 році, а закон припинив чинність ще раніше, з 1 червня 2006 року. Однак, статус-кво Гостомеля зберігся і до цього, тобто ми є частиною Ірпеня, міста обласного підпорядкування. От саме в цьому і проблема, чому нашу громаду не випускають на вибори. Для розуміння – 60 відсотків бюджету Ірпеня дає Гостомель.

Тому ми зараз не тільки чекаємо від ЦВК призначення виборів, але й працюємо в іншому напрямку, аби пришвидшити цей процес.

Закінчується підготовка усіх необхідних документів для розгляду нашого питання спочатку профільним комітетом Верховної Ради, а потім вже й у стінах парламенту. Мова йде про вихід Гостомеля з Ірпінського регіону та входження до Києво-Святошинського району. Що є логічним, і що полегшить наш шлях вже до остаточного утворення Гостомельської громади. І розгляд гостомельського питання станеться найближчим часом. Ми сподіваємося. Як і на те, що громада наша вийде на вибори вже в кінці квітня цього року. Через чотириста років після отримання Магдебурзького права Гостомель робить новий, дуже важливий для себе крок.

Бюджет 40 мільйонів, робіт запланували на суму, вчетверо більшу

– Ми розпочали розмову саме з утворення громади. Щоб не складалося враження, ніби Гостомель тільки й тим займається, що чекає вирішення цього питання, – що відбувається в селищі?

– Звичайно, не чекаємо, просто працюємо, в тім числі й над цим. Я йшов на вибори селищного голови з однією метою – реально покращити життя гостомельчан, зробити для них корисне не завтра, не колись, а сьогодні, щось змінювати щодня. Проте, і так не може продовжуватись. Якщо в державі серйозно взялися за децентралізацію, якщо сказали «А», то потрібно говорити й «Б». Ось деякі цифри. У 2015 році, коли я восени виграв вибори, Гостомель в загальний бюджет регіону, тобто в Ірпінь, давав тільки податку на доходи фізичних осіб 42 мільйони гривень, у в 16-му – вже 74, а минулого року цей показник зріс до 96 мільйонів. Що ж мав Гостомель з цього? У 16-му ми отримали аж мільйон. Це на будівництво садочка. З 74-х! Наступного року, правда, дали більше – 10 з половиною мільйонів на різні інфраструктурні проекти. Але, погодьтеся, це ж не та математика, яка може задовольняти мешканців Гостомеля. Напевно пропорції розподілу заробленого селищем мають бути протилежно іншими, як це й передбачено фінансовими умовами проведення децентралізації.

– А яка на сьогодні математика бюджету Гостомеля?

– Наш бюджет на нинішній рік складає 40 мільйонів гривень. А різних робіт щодо зміни соціально-інфраструктурного обличчя селища ми запланували на суму, яка практично у чотири рази більша. Тому ми шукаємо різні способи фінансування, співфінансування, котрі не заборонені законодавством.

– Що є найголовнішим у бюджетних витратах?

– Разом з депутатами ми поставили завдання зняти соціальну напругу в селищі. Взагалі наш селищний бюджет має соціальну спрямованість. А певна напруга пов’язана насамперед з дефіцитом місць в дитячих садках. Він у нас, оскільки десятками років нічого не вирішувалося, досить серйозний. У школах ще немає занять у дві зміни, але й тут ситуація є вже проблемною. Нині ми будуємо один дитсадок на 160 місць по вулиці Остромирській. Інший, на 90 місць, зводиться інвестором у рахунок пайової участі на Свято-Покровській. Перший плануємо відкрити до 1 вересня поточного року. Здійснюватиметься реконструкція 14-ї школи з добудовою, де у нас одночасно розташований і дитсадок. Ми там обладнаємо додаткові 16 класів та будуть відкриті ще чотири групи дитсадка. На сьогодні ці питання ми закриємо.

Водночас, прекрасно розуміємо, що це тимчасово, адже Гостомель є привабливим для проживання. Активно ведеться його забудова, і спрогнозувати, як збільшиться населення селища вже завтра, важко. Але ми до цього маємо бути готові. Більше того – діяти, якщо можна так сказати, на випередження. Тому вже нині розпочато роботи з проектування нової школи на 240 місць.

Театр – з гардеробу, Гостомель – з в’їздів

– Побутує думка, що у селищі стан доріг є одним з найкращих у регіоні. Це відповідає дійсності?

– Так, це правда, і ми можемо пишатися цим. Окрім ямкового ремонту, тільки минулого року ми здійснили капітальний ремонт двох доріг – Гагаріна, Лісової, провели підготовчу роботу для реконструкції вулиці Пушкіна. З керівництвом облавтодору позитивно вирішили питання щодо приведення до ладу дороги від Гостомеля до Блиставиці. Ще не закінчили, але вже розпочали ремонт мосту через річку Рокач. Теж важливий об’єкт. Увага спрямована й до іншого мосту в Гостомелі, на Свято-Покровській. Вже виготовлена проектна документація і на його капітальний ремонт. Потрібно близько 6,5 мільйонів гривень. Приблизно така ж сума – і на інший.

Окрім цього, разом з депутатським корпусом я поставив завдання зробити цивілізованими, або простіше сказати – людськими, в’їзди до Гостомеля з різних сторін – Бучі, Блиставиці, Ірпеня. Знаєте ж, з чого театр починається? От і обличчя селища починається з першого враження від в’їзду. Ми його змінимо, як змінили вже багато що всередині Гостомеля.

– Зокрема?

– Про дороги ми вже говорили. Це завдання не для одного року. За останні два ми також реконструювали центральну площу, облаштували фонтан, здійснили капітальний ремонт тротуарів тощо. Додати до цього варто ремонт нашого культурно-розважального центру, відкриття нового спортзалу «Спарта». Важливий аспект – вуличне освітлення. Ми його реконструювали, замінили старі ліхтарі на нові, енергоефективні. Тільки на це пішли близько 4 мільйонів гривень, ще більше – 4,5 мільйонів – на благоустрій Свято-Покровської вулиці.

Безперечно, до зручностей, які додалися для гостомельчан останнім часом, стало відкриття Центру надання адміністративних послуг. Ми це зробили за два дні до святкування Дня селища, тобто 12 жовтня 2017 року. Не побоюсь цього слова, але ми єдине селище в Україні, де розпочав роботу сучасний ЦНАП за всіма стандартами. Розташований він на першому поверсі приміщення селищної ради, до речі, теж капітально реконструйованого. Є все необхідне для якісного обслуговування не тільки гостомельчан, але й жителів інших населених пунктів. В тім числі й зона відпочинку для дітей. Якщо на першому етапі ЦНАП надавав 48 видів послуг, то буквально за кілька місяців ця цифра доросла до 86. У планах подальше розширення. Ми будемо вже цього року надавати послуги щодо виготовлення ай-ді-карток та біометричних паспортів. І відбулося найсуттєвіше – нашим жителям вже не треба з багатьох питань їздити до Ірпіня. Вирішується тут, зручно, не треба бігати по кабінетах, все в одному місці.

– Раніше часто з’являлися повідомлення, що поблизу Гостомеля горять торфяники…

– Це проблема, але вона минулому. Ми її вирішили. Це було моє одним з першочергових завдань, з яким треба було впоратися. Справді, торфяники горіли на великій площі, це тисячі гектарів. Загорання відбувалося тому, що землю перестали обробляти Ми зібрали фермерів, ми з ними переговорили. Як результат, поля знову стали об’єктом сільськогосподарських робіт, і перестали горіти.

До речі, для Гостомеля галузь сільського господарства має велике значення. Власне, як і для усієї країни У нас є підприємство, котре вже постачає продукцію не тільки на внутрішній ринок, але й на зовнішній. І воно своїми відрахуваннями робить вагомий внесок у наш бюджет.

Селище є привабливим для розвитку бізнесу

– А хто ще у Гостомелі є суттєвим платником податків, бюджетоутворюючим?

– Ми вже говорили, що частка нашого селища у бюджеті Ірпіня – 60%. Ми вже говорили, що тільки за останні два роки ми більш ніж удвічі збільшили відрахування ПДФО. Тобто, Гостомель розвивається досить динамічно. А найбільшими платниками, хоч для нас важливий кожен, навіть найдрібнішим підприємець, є державне підприємство «Антонов», є скловиробництво, є крупні логістичні підприємства, є розташована у нас частина Національної гвардії України. Підкреслю, що ми є і, я переконаний, залишимось привабливим для розвитку бізнесу. А це додаткові кошти до бюджету, а це є нові робочі місця, що надзвичайно важливо. Минулого року компанія Unilever відкрила у Гостомелі підприємство з фасування чаю Lipton. Це сучасне обладнання і сучасний менеджмент, і це – 110 нових робочих місць.

Ми, як влада, працюємо зараз ще над кількома новими напрямками. Будуємо приміщення, де буде розміщене виробництво різноманітних гігієнічних засобів, котре дасть для Гостомеля додаткових 140-145 робочих місць.

Ведемо перемовини з китайцями, котрі зацікавлені обрати саме наше селище для налагодження виробництв холодильників. Так-так, і нічого дивного в цьому немає. Колись і в Києві випускалися холодильники.

До нас у бізнесу є зацікавленість, а ми в свою чергу зацікавлені у розвитку підприємництва у нас.

– Чим це пояснюється?

– Напевно, не тільки зручним розташуванням Гостомеля, ми недалеко від столиці. Напевно й тому, що ми слухаємо бізнес, і намагаємося сприяти його розвитку. На мій погляд, це можна підтвердити конкретними показниками. Так, за останні два роки селище вперше отримало такий розмір пайової участі – понад 8 мільйонів гривень.

Це підтвердив також форум з представниками бізнесу, який ми провели зовсім недавно – 1 лютого. Тільки зареєстрованих були 200 осіб. Сталося, на наш погляд, найголовніше – підприємці зрозуміли, що їх чують, до них прислухаються, що влада відкрита, готова до відвертої розмови, до дискусії. Подібний діалог відбувся вперше. Ми, влада, зафіксували проблематику, з якою зустрічаються підприємці. Будемо думати, як реально допомогти бізнесу. Для прикладу. Селищна рада вирішуватиме, де виділити земельну ділянку для Слобожанської будівельної кераміки. Компанія заявила про свій твердий намір будувати в Гостомелі гуртожиток, де проживатимуть їхні працівники. Зрозуміло, що влада в цьому зацікавлена. До речі, будівництво житла – реальний спосіб розв’язати проблему, з котрою зустрічається бізнес, і не тільки в Гостомелі. Її вже нині можна назвати гострою. Це нестача робочої сили. Не допомагає навіть пропонована досить пристойна зарплата, люди не йдуть. Надання ж житла, нехай і тимчасового, є неабияким стимулом.

Форум був дуже корисним. Його напрацювання стануть важливою частиною Стратегії розвитку Гостомеля на 10 років, яку ми починаємо розробляти. Але стоїть на заваді питання остаточного вирішення з ОТГ. Стратегія має стосуватися розвитку вже всієї громади.

– Ви можете сказати вже сьогодні, що увійде в цю стратегію?

– Якщо говорити не взагалі, а цілком конкретними речами, то сюди, наприклад, увійде збереження лісо-паркової зони нашого селища. У плані цього селищна рада знайшла можливість виділити 7 гектарів для облаштування сучасного парку. Це теж крок до того, аби не втратити цю зону. Далі. Ми маємо домагатися будівництва альтернативної дороги до Києва. Це спорудження у Гостомелі сучасного, на рівні світових стандартів стадіону. Зрозуміло, це розвиток інфраструктури тощо.

«У мене круте життя, бо я сортую сміття!»

– Багато з тих, хто відвідує Гостомель, відзначає ще одну особливість – тут досить чисто. Є у цьому питанні якесь ваше ноу-хау?

– Як на мене, нічого незвичайного немає. Просто намагаємося ефективно діяти і в цьому напрямку. Вчасно вивозимо сміття, працюємо з населенням. Тут є своя складність. У нас лише 3% мешканців проживають у багатоквартирних будинках, решта – приватний сектор. Працює договірна система. Люди сплачують 18 гривень на місяць з двору. Сміття вивозиться двічі на тиждень. Ми вже досягли відсотку сплачуваності за вивезення сміття десь до 60-70. Вважаємо це непоганим результатом, але не підставою для заспокоєння. Як і те, що сьогодні ми вивозимо сміття на полігони в Бородянку та Димер. Що буде завтра? А щоб було воно спокійним у цьому плані, вже сьогодні ми мусимо думати про будівництво сміттєпереробного заводу. Ми тепер перебуваємо на етапі консультацій, розмов з керівниками Ірпеня, Бучі.

Хочу загострити увагу й на іншому. Минулого року у нас створена громадська організація «Агенція розвитку Гостомеля». Її очолює депутат селищної ради Надія Дудник. Я дуже радий, що саме завдяки ініціативі цієї організації у Гостомелі почав реалізовуватися освітній проект із роздільного сортування сміття. Це дуже важливо. Є ціла програма проекту, зокрема, проводитимуться лекції, є агітаційно-роз’яснювальна література. Протягом року Агенція буде навчати людей, допомагати зрозуміти важливість сортування. Вже закуплено близько 80 контейнерів для роздільного сортування. До речі, один з них встановлений у приміщенні ЦНАПу. Дуже влучно й назвали цей проект: «У мене круте життя, бо я сортую сміття!».

Я переконаний: незабаром, в тім числі й після реалізації всіх задумів цього проекту, враження, що Гостомель – чисте селище, стане ще твердішим. Як і те, що тут і в подальшому створюватимуться робочі місця. Гостомель буде затишним, зручним для проживання.

Гостомель – селище міського типу. Знаходиться у підпорядкуванні Ірпіня. Перша письмова згадка датується 1494 роком. Населення, за офіційними даними, – 14 тисяч 800, за неофіційними – понад 18 тисяч. Площа селища – 3845 га. Селище розташоване за 7 км від Києва.

Юрій Прилипко

Голова селищної ради з 2015 року. Народився11 серпня 1960 року в Гостомелі у родині робітників. Закінчив вісім класів місцевої школи, Катюжанське СПТУ №21. Служив в армії. Повернувся до Гостомеля. Працював водієм. Закінчив трирічний Університет марксизму-ленінізму. З 1991 року займається підприємництвом. Створив приватне мале підприємство «Міраж».

З 2002 року тричі від Гостомеля обирався депутатом Ірпінської міськради. Почесний громадянин Гостомеля.

Одружений. Батько трьох дітей.

Гостомель: новий важливий крок через чотири століття Чотири століття тому, а точніше – у 1614 році, Гостомель отримав Магдебурзьке право. Воно надавало досить значні можливості для місцевого самоврядування, і тоді відповідний документ підписав польський король Сігізмунд ІІІ.

У 2015 році, тепер вже влада України, взяла курс на широке місцеве самоврядування, розпочавши фактично саме цього року децентралізаційну реформу. Гостомель став одним з перших, а тут заявляють, що таки вони першими на Київщині розпочали шлях до утворення об’єднаної територіальної громади (ОТГ). З центром у Гостомелі. Всі необхідні процедури гостомельчани пройшли ще у 2015 році, отримавши не тільки добровільну згоду на входження в ОТГ від сіл Озера, Мощун та Горенки, але й, що передбачено законодавством, від обласної влади та Кабміну. Фактично це означає, що Гостомельська ОТГ вже існує де-юре.

Для остаточного оформлення громади не вистачає лише одного кроку – проведення виборів до ОТГ. Київська облдержадміністрація зробила відповідне подання до Центральної виборчої комісії (ЦВК). Однак польському королю легше було дати українському Гостомелю Магдебурзьке право, аніж виконавчому органу української влади – ЦВК – дотриматися законодавства України та оголосити про вибори, коли все до того готове і відповідає чинним законодавчим нормам. Тим самим ще й виконати добровільну волю майже 20 тисяч людей, котрі виявили бажання утворити ОТГ.

За два роки збільшили ПДФО більш ніж удвічі

– Суть не в тому, що Гостомель був першим готовий йти на вибори в області – говорить нинішній голова селищної ради Гостомеля Юрій Прилипко. – Нехай піонерами стали іншими, хоча це і не зовсім справедливо. Суть в тому, що ми втрачаємо час, а значить можливості для набагато динамічнішого розвитку. Втрачаємо кошти для цього. Ми підраховували, що станом на 2015 рік спільний бюджет нашої ОТГ мав би складати близько 140 мільйонів гривень. Порівняймо хоча б з бюджетом Гостомеля. У 2017 році він складає 40 мільйонів, а от робіт різного характеру, але які обов’язково покращували б повсякденне життя гостомельців, робили його комфортнішим, ми запланували щонайменше на 160 мільйонів. Уявляєте? Так, ми шукаємо різні джерела для фінансування, намагаємося увійти у державні, обласні прорами для співфінансування, використовуємо субвенції тощо. Але ж, коли ми вже взяли курс на децентралізацією, а я цей крок, до речі, вітаю і вважаю його правильним, то треба, аби дотримувалися цього в першу чергу державні органи.

– Чому, на Ваш погляд, гальмується створення Гостомельської ОТГ?

– Знаєте, я заявив про свою підтримку утворення громади ще до того, як гостомельчани доручили мені на виборах керувати селищною радою. Думку не змінив. Ми тверді, послідовні і наполегливі у досягненні цієї мети. Чому нас гальмують? Одна перепона, яку потім усунули з допомогою ухваленого закону, це об’єднання сіл, селищ з різних суміжних районів. Це стосується не тільки нас, а й інших. Зокрема, Бучі. У Гостомельську ОТГ об’єднуються село Озера з Бородянського району, Мощун та Горенка – з Києво-Святошинського. Проте, є ще й питання самого Гостомеля.

– Що Ви маєте на увазі?

– Свого часу наше селище стало учасником так званого шведського експерименту, за яким Гостомель є фактично матрьошкою в матрьошці. Тобто нас включили в Ірпінський регіон. Це визначення території було закріплене в спеціальному законі, прийнятому у 2001 році. Туди увійшли, крім Ірпеня, зрозуміло, Ворзель, Коцюбинське, Буча та Гостомель. До речі, Буча вийшла у 2007 році, а закон припинив чинність ще раніше, з 1 червня 2006 року. Однак, статус-кво Гостомеля зберігся і до цього, тобто ми є частиною Ірпіня, міста обласного підпорядкування. От саме в цьому і проблема, чому нашу громаду не випускають на вибори. Для розуміння – 60 відсотків бюджету Ірпіня дає Гостомель.

Тому ми зараз не тільки чекаємо від ЦВК призначення виборів, але й працюємо в іншому напрямку, аби пришвидшити цей процес.

Закінчується підготовка усіх необхідних документів для розгляду нашого питання спочатку профільним комітетом Верховної Ради, а потім вже й у стінах парламенту. Мова йде про вихід Гостомеля з Ірпінського регіону та входження до Києво-Святошинського району. Що є логічним, і що полегшить наш шлях вже до остаточного утворення Гостомельської громади. І розгляд гостомельського питання станеться найближчим часом. Ми сподіваємося. Як і на те, що громада наша вийде на вибори вже в кінці квітня цього року. Через чотириста років після отримання Магдебурзького права Гостомель робить новий, дуже важливий для себе крок.

Бюджет 40 мільйонів, робіт запланували на суму, вчетверо більшу

– Ми розпочали розмову саме з утворення громади. Щоб не складалося враження, ніби Гостомель тільки й тим займається, що чекає вирішення цього питання, – що відбувається в селищі?

– Звичайно, не чекаємо, просто працюємо, в тім числі й над цим. Я йшов на вибори селищного голови з однією метою – реально покращити життя гостомельчан, зробити для них корисне не завтра, не колись, а сьогодні, щось змінювати щодня. Проте, і так не може продовжуватись. Якщо в державі серйозно взялися за децентралізацію, якщо сказали «А», то потрібно говорити й «Б». Ось деякі цифри. У 2015 році, коли я восени виграв вибори, Гостомель в загальний бюджет регіону, тобто в Ірпінь, давав тільки податку на доходи фізичних осіб 42 мільйони гривень, у в 16-му – вже 74, а минулого року цей показник зріс до 96 мільйонів. Що ж мав Гостомель з цього? У 16-му ми отримали аж мільйон. Це на будівництво садочка. З 74-х! Наступного року, правда, дали більше – 10 з половиною мільйонів на різні інфраструктурні проекти. Але, погодьтеся, це ж не та математика, яка може задовольняти мешканців Гостомеля. Напевно пропорції розподілу заробленого селищем мають бути протилежно іншими, як це й передбачено фінансовими умовами проведення децентралізації.

– А яка на сьогодні математика бюджету Гостомеля?

– Наш бюджет на нинішній рік складає 40 мільйонів гривень. А різних робіт щодо зміни соціально-інфраструктурного обличчя селища ми запланували на суму, яка практично у чотири рази більша. Тому ми шукаємо різні способи фінансування, співфінансування, котрі не заборонені законодавством.

– Що є найголовнішим у бюджетних витратах?

– Разом з депутатами ми поставили завдання зняти соціальну напругу в селищі. Взагалі наш селищний бюджет має соціальну спрямованість. А певна напруга пов’язана насамперед з дефіцитом місць в дитячих садках. Він у нас, оскільки десятками років нічого не вирішувалося, досить серйозний. У школах ще немає занять у дві зміни, але й тут ситуація є вже проблемною. Нині ми будуємо один дитсадок на 160 місць по вулиці Остромиській. Інший, на 90 місць, зводиться інвестором у рахунок пайової участі на Свято-Покровській. Перший плануємо відкрити до 1 вересня поточного року. Здійснюватиметься реконструкція 14-ї школи з добудовою, де у нас одночасно розташований і дитсадок. Ми там обладнаємо додаткові 16 класів та будуть відкриті ще чотири групи дитсадка. На сьогодні ці питання ми закриємо.

Водночас, прекрасно розуміємо, що це тимчасово, адже Гостомель є привабливим для проживання. Активно ведеться його забудова, і спрогнозувати, як збільшиться населення селища вже завтра, важко. Але ми до цього маємо бути готові. Більше того – діяти, якщо можна так сказати, на випередження. Тому вже нині розпочато роботи з проектування нової школи на 240 місць.

Театр – з гардеробу, Гостомель – з в’їздів

– Побутує думка, що у селищі стан доріг є одним з найкращих у регіоні. Це відповідає дійсності?

– Так, це правда, і ми можемо пишатися цим. Окрім ямкового ремонту, тільки минулого року ми здійснили капітальний ремонт двох доріг – Гагаріна, Лісової, провели підготовчу роботу для реконструкції вулиці Пушкіна. З керівництвом облавтодору позитивно вирішили питання щодо приведення до ладу дороги від Гостомеля до Блиставиці. Ще не закінчили, але вже розпочали ремонт мосту через річку Рокач. Теж важливий об’єкт. Увага спрямована й до іншого мосту в Гостомелі, на Свято-Покровській. Вже виготовлена проектна документація і на його капітальний ремонт. Потрібно близько 6,5 мільйонів гривень. Приблизно така ж сума – і на інший.

Окрім цього, разом з депутатським корпусом я поставив завдання зробити цивілізованими, або простіше сказати – людськими, в’їзди до Гостомеля з різних сторін – Бучі, Блиставиці, Ірпеня. Знаєте ж, з чого театр починається? От і обличчя селища починається з першого враження від в’їзду. Ми його змінимо, як змінили вже багато що всередині Гостомеля.

– Зокрема?

– Про дороги ми вже говорили. Це завдання не для одного року. За останні два ми також реконструювали центральну площу, облаштували фонтан, здійснили капітальний ремонт тротуарів тощо. Додати до цього варто ремонт нашого культурно-розважального центру, відкриття нового спортзалу «Спарта». Важливий аспект – вуличне освітлення. Ми його реконструювали, замінили старі ліхтарі на нові, енергоефективні. Тільки на це пішли близько 4 мільйонів гривень, ще більше – 4,5 мільйонів – на благоустрій Свято-Покровської вулиці.

Безперечно, до зручностей, які додалися для гостомельчан останнім часом, стало відкриття Центру надання адміністративних послуг. Ми це зробили за два дні до святкування Дня селища, тобто 12 жовтня 2017 року. Не побоюсь цього слова, але ми єдине селище в Україні, де розпочав роботу сучасний ЦНАП за всіма стандартами. Розташований він на першому поверсі приміщення селищної ради, до речі, теж капітально реконструйованого. Є все необхідне для якісного обслуговування не тільки гостомельчан, але й жителів інших населених пунктів. В тім числі й зона відпочинку для дітей. Якщо на першому етапі ЦНАП надавав 48 видів послуг, то буквально за кілька місяців ця цифра доросла до 86. У планах подальше розширення. Ми будемо вже цього року надавати послуги щодо виготовлення ай-ді-карток та біометричних паспортів. І відбулося найсуттєвіше – нашим жителям вже не треба з багатьох питань їздити до Ірпіня. Вирішується тут, зручно, не треба бігати по кабінетах, все в одному місці.

– Раніше часто з’являлися повідомлення, що поблизу Гостомеля горять торфяники…

– Це проблема, але вона минулому. Ми її вирішили. Це було моє одним з першочергових завдань, з яким треба було впоратися. Справді, торфяники горіли на великій площі, це тисячі гектарів. Загорання відбувалося тому, що землю перестали обробляти Ми зібрали фермерів, ми з ними переговорили. Як результат, поля знову стали об’єктом сільськогосподарських робіт, і перестали горіти.

До речі, для Гостомеля галузь сільського господарства має велике значення. Власне, як і для усієї країни У нас є підприємство, котре вже постачає продукцію не тільки на внутрішній ринок, але й на зовнішній. І воно своїми відрахуваннями робить вагомий внесок у наш бюджет.

Селище є привабливим для розвитку бізнесу

– А хто ще у Гостомелі є суттєвим платником податків, бюджетоутворюючим?

– Ми вже говорили, що частка нашого селища у бюджеті Ірпіня – 60%. Ми вже говорили, що тільки за останні два роки ми більш ніж удвічі збільшили відрахування ПДФО. Тобто, Гостомель розвивається досить динамічно. А найбільшими платниками, хоч для нас важливий кожен, навіть найдрібнішим підприємець, є державне підприємство «Антонов», є скловиробництво, є крупні логістичні підприємства, є розташована у нас частина Національної гвардії України. Підкреслю, що ми є і, я переконаний, залишимось привабливим для розвитку бізнесу. А це додаткові кошти до бюджету, а це є нові робочі місця, що надзвичайно важливо. Минулого року компанія Unilever відкрила у Гостомелі підприємство з фасування чаю Lipton. Це сучасне обладнання і сучасний менеджмент, і це – 110 нових робочих місць.

Ми, як влада, працюємо зараз ще над кількома новими напрямками. Будуємо приміщення, де буде розміщене виробництво різноманітних гігієнічних засобів, котре дасть для Гостомеля додаткових 140-145 робочих місць.

Ведемо перемовини з китайцями, котрі зацікавлені обрати саме наше селище для налагодження виробництва …холодильників. Так-так, і нічого дивного в цьому немає. Колись і в Києві випускалися холодильники.

До нас у бізнесу є зацікавленість, а ми в свою чергу зацікавлені у розвитку підприємництва у нас.

– Чим це пояснюється?

– Напевно, не тільки зручним розташуванням Гостомеля, ми недалеко від столиці. Напевно й тому, що ми слухаємо бізнес, і намагаємося сприяти його розвитку. На мій погляд, це можна підтвердити конкретними показниками. Так, за останні два роки селище вперше отримало такий розмір пайової участі – понад 8 мільйонів гривень.

Це підтвердив також форум з представниками бізнесу, який ми провели зовсім недавно – 1 лютого. Тільки зареєстрованих були 200 осіб. Сталося, на наш погляд, найголовніше – підприємці зрозуміли, що їх чують, до них прислухаються, що влада відкрита, готова до відвертої розмови, до дискусії. Подібний діалог відбувся вперше. Ми, влада, зафіксували проблематику, з якою зустрічаються підприємці. Будемо думати, як реально допомогти бізнесу. Для прикладу. Селищна рада вирішуватиме, де виділити земельну ділянку для Слобожанської будівельної кераміки. Компанія заявила про свій твердий намір будувати в Гостомелі гуртожиток, де проживатимуть їхні працівники. Зрозуміло, що влада в цьому зацікавлена. До речі, будівництво житла – реальний спосіб розв’язати проблему, з котрою зустрічається бізнес, і не тільки в Гостомелі. Її вже нині можна назвати гострою. Це нестача робочої сили. Не допомагає навіть пропонована досить пристойна зарплата, люди не йдуть. Надання ж житла, нехай і тимчасового, є неабияким стимулом.

Форум був дуже корисним. Його напрацювання стануть важливою частиною Стратегії розвитку Гостомеля на 10 років, яку ми починаємо розробляти. Але стоїть на заваді питання остаточного вирішення з ОТГ. Стратегія має стосуватися розвитку вже всієї громади.

– Ви можете сказати вже сьогодні, що увійде в цю стратегію?

– Якщо говорити не взагалі, а цілком конкретними речами, то сюди, наприклад, увійде збереження лісо-паркової зони нашого селища. У плані цього селищна рада знайшла можливість виділити 7 гектарів для облаштування сучасного парку. Це теж крок до того, аби не втратити цю зону. Далі. Ми маємо домагатися будівництва альтернативної дороги до Києва. Це спорудження у Гостомелі сучасного, на рівні світових стандартів стадіону. Зрозуміло, це розвиток інфраструктури тощо.

«У мене круте життя, бо я сортую сміття!»

– Багато з тих, хто відвідує Гостомель, відзначає ще одну особливість – тут досить чисто. Є у цьому питанні якесь ваше ноу-хау?

– Як на мене, нічого незвичайного немає. Просто намагаємося ефективно діяти і в цьому напрямку. Вчасно вивозимо сміття, працюємо з населенням. Тут є своя складність. У нас лише 3% мешканців проживають у багатоквартирних будинках, решта – приватний сектор. Працює договірна система. Люди сплачують 18 гривень на місяць з двору. Сміття вивозиться двічі на тиждень. Ми вже досягли відсотку сплачуваності за вивезення сміття десь до 60-70. Вважаємо це непоганим результатом, але не підставою для заспокоєння. Як і те, що сьогодні ми вивозимо сміття на полігони в Бородянку та Димер. Що буде завтра? А щоб було воно спокійним у цьому плані, вже сьогодні ми мусимо думати про будівництво сміттєпереробного заводу. Ми тепер перебуваємо на етапі консультацій, розмов з керівниками Ірпеня, Бучі.

Хочу загострити увагу й на іншому. Минулого року у нас створена громадська організація «Агенція розвитку Гостомеля». Керівником Агенції є депутат селищної ради Надія Дудник. Я дуже радий, що саме завдяки ініціативі цієї організації у Гостомелі почав реалізовуватися освітній проект із роздільного сортування сміття. Це дуже важливо. Є ціла програма проекту, зокрема, проводитимуться лекції, є агітаційно-роз’яснювальна література. Протягом року Агенція буде навчати людей, допомагати зрозуміти важливість сортування. Вже закуплено близько 80 контейнерів для роздільного сортування. До речі, один з них встановлений у приміщенні ЦНАПу. Дуже влучно й назвали цей проект: «У мене круте життя, бо я сортую сміття!».

Агенція працює у багатьох напрямках. Так, саме з ініціативи АРГ в селищі почалося впровадження такої корисної іновації, як громадський (партиципаторний) бюджет. За ініціативи та підтримки Агенції нещодавно відбувся перший Гостомельський бізнес-форум, який став широким майданчиком для спілкування між бізнесменами, експертами, представниками влади та громадськості.

Я переконаний: незабаром, в тім числі й після реалізації всіх задумів цього проекту, враження, що Гостомель – чисте селище, стане ще твердішим. Як і те, що тут і в подальшому створюватимуться робочі місця. Гостомель буде затишним, зручним для проживання.

Гостомель – селище міського типу. Знаходиться у підпорядкуванні Ірпеня. Перша письмова згадка датується 1494 роком. Населення, за офіційними даними, – 14 тисяч 800, за неофіційними – понад 18 тисяч. Площа селища – 3845 га. Селище розташоване за 7 км від Києва.